Легко говорити про музичні вподобання, звички та смаки публіки в містах, де буваєш. Достатньо сходити бодай на один концерт, аби зрозуміти, як містяни слухають класичну музику, пройтися і послухати вуличних музикантів, щоб підмітити, на яку музику реагують мешканці міст. Такий підхід спрацює у туристичних Києві, Львові, Харкові. А втім чи уявляємо ми, як музику слухають у Козятині, Кобеляках та Володьковій Дівиці? Ми опитали 130 людей з 15 областей щодо їхніх слухацьких звичок та намітили деякі тенденції нижче.
Марина Гордієнко
Музика — наче б важлива частина життя українців
Згідно з опитуванням три чверті респондентів слухають музику щодня. Середній час споживання музичного контенту — 80 хв, що приблизно дорівнює тривалості звучання Пʼятої симфонії Малера чи альбому “To Pimp a Butterfly” Кендріка Ламара. Втім за даними Міжнародної федерації фонографічної індустрії у світі цей показник становить майже 3 години на добу, що є майже вдвічі більше, ніж в Україні.
Українці слухають музику по-різному. Майже 63% опитаних слухають музику виключно як фон: для роботи, порання по господарству, під час відпочинку чи розмірковування. Тільки 5,5% практикують виключно цілеспрямоване слухання музики без відволікання на супутні справи. Решта 31,5% слухають музику і як фон, і як самодостатнє звукове повідомлення. Тож хоча для багатьох музика стала частиною щоденної рутини, та значення, яке надається слухачем музиці, маліє.
Значний відсоток опитаних має музичну освіту — бодай початкову. Втім ці показники залежать від місця проживання респондента: так, серед містян люди з музичною освітою становлять 52%, тоді як серед мешканців сіл цей показник лише 12,5%. Разючий розрив засвідчує утруднений доступ до музичної освіти для українців із сіл.
Частота слухання
Час на музику
Як українці розширюють свій плейлист?
60,5% опитаних вважають свої смаки консервативними — подовгу слухають ті само композиції, які найбільше полюбилися. Решта 39,5% постійно розширюють свій плейлист за рахунок нових треків.
Найпопулярнішим способом, як нові композиції потрапляють у плейлист, є алгоритми стрімінгів (25%). Це очікувано, зважаючи на популярність стрімінгів — 82% опитаних слухають музику саме там. Втім із усіх опитаних лише 6,5% безумовно довіряють алгоритмам, не шукаючи музику самостійно.
Другим за популярністю є поради знайомих (20,8%) — вочевидь музика є досить обговорюваною темою серед українців. Далі — фільми та серіали (21,5%) — що робить їх важливим медіумом для поширення музики та формування смаків українців. Меншою мірою це стосується кафе, ресторанів, магазинів (11,5%). Ще менш популярними способами розширити свій плейлист є статті у медіа (9,6%), соцмережі (8,7%), радіо (2,5%), відеоігри та живі концерти (менше 1%).
Потрапляння у плейліст
Метод слухання
Сприймання концертів класичної музики
Більшість респондентів визначили для себе похід на концерт класичної музики, як цікавий (84,5%). Їхня мотивація різна: почути нову музику (68%), поспостерігати за грою музикантів (67,3%), емоційно прожити музику, поміркувати про важливе (63,7%). Меншою мірою для людей важить спілкування з іншими слухачами після концерту — далі дехто з респондентів зізнавався, що слухання музики є доволі інтимною справою, тож ділитися своїми емоціями одразу не прагнуть.
Як опитувані уявляють собі ідеальний похід на концерт класичної музики і що хотіли б почути? Більшість цікавить звучання оркестру (59,3%), значно менш запитуваними є фортепіано (13,6%), інструментальні ансамблі (8,5%) та вокалісти (8,5%). Вочевидь інтерес до симфонічного оркестру спричинений його масштабністю та незвичністю для українських реалій — не в кожному обласному центрі є симфонічний оркестр, не кажучи про менші міста.
Узвичаювати звучання оркестру можна б завдяки гастролям симфонічних оркестрів містами України, втім у цьому є свої нюанси. За словами художнього керівника та головного диригента Національного симфонічного оркестру України Володимира Сіренка, основна трудність в організації гастролей містами України — це фінансова складова: “Такі поїздки потребують значних витрат, а зароблені кошти з концерту їх не можуть покрити повністю: дорога, проживання, гонорар музикантам. У такому разі постає необхідність у залученні додаткових коштів від держави. Ми щороку подаємо проєкти гастролей українськими містами до Міністерства культури, Українського культурного фонду, втім не щоразу отримуємо кошти. Тому наразі для нас найбільш робочий варіант — це грати концерти дорогою на закордонні гастролі у таких містах, як Луцьк, Дубно, Львів, Рівне тощо”.
Щодо компанії, з якою респонденти скоріш за все пішли б на концерт, частіше згадувалися рідні, друзі (69,2%) — концерти сприймаються як спосіб відпочити і приємно провести час. 17,3% опитаних зазначили, що пішли б на таких концерт самі, не бажаючи спілкуватися та ділитися переживаннями після слухання. Менша частина (13,5%) відвідали концерт разом із знайомими фахівцями у класичній музиці, аби мати можливість фахово обговорити та глибше розібратися у почутому.
Окремі респонденти вказували конкретніше, на яку музику вони охочіше б пішли: бароко, романтизм, сучасну класичну музику, модернізм, популярну класику, музику до кіно та відеоігор, духовну музику.
Це опитування лише накреслює певні тенденції щодо слухання та висвітлює окремі позиції людей, що хотіли б відкрити для себе світ класичної музики. Для чіткіших висновків варто розширити потужності та залучити більшу кількість людей для збору інформації.
Фото: Вікторія Головченко
Дякую!