[Огляд] Heinali & Andriana-Yaroslava Saienko – Гільдеґарда (Hildegard)

Хай це поки будуть просто записи божевільної фанатки або літньо-забарвлений огляд на альбом Heinali & Andriana-Yaroslava Saienko “Гільдеґарда” (Hildegard)

(авт. Віка Фролова) 

“Гільдеґарда” (aka Hildegard) 

Та, що боронить у бою
породжена вогнем

цілком реальна

(була)

Жінка-головнокомандувач. Середньовічного розливу. 

Писала музику, lyrics, чатилася з імператорами та папами там всякими, таро-розклади по голубиній пошті, etc.
але популярна ^(була) не просто так, бо сповідувала цікаві речі

оспівувала цінності, була музичним алхіміком, експериментатором свого часу, людиною, яка викладала прості істини через спів
намагалася розібратися в тому, як влаштований цей світ, роздумуючи над вірою, розповсюджуючи філософію, породжуючи поле для дискусії та для співтворення.

Верхнє (оболонка)

1. O Ignis Spiritus                                        

О вогненний Духу, будь благословений

Гімн-візія 

Творче палає в людині волею зсередини. Творче – це вже воля, це – дух, який живе всередині (буквально сусід по палатці) і пробуджує розум під звуки барабанів, бубнів та скрипок. Розум людини цілком здатний осягнути цей дух. Торкнутися, підійти, утворити small talk. Або ж вийти з ним на довгі і дуже відверті розмови.

Шукаєш чи цікавишся злом? маєш право
та ризикуєш втратити душу

Якщо ти впав/загубився, то завжди можна встати/повернутися. Але шлях цей завжди пролягає через досвід та біль, через випробування.

Гординя – головний ворог для вільного Творчого духу. 

Помилятися – нормально. 

Визнавати, що ти помилився – чудово. 

Давати собі право на помилку і зізнаватися собі в цьому, щиро, з каяттям – справжня сила Творчого духу. Духу святого. Третього. Край необхідного. Та завжди гостиного та щирого.

Тож щоб там не було в інших двох, завжди треба пам’ятати, що існує третє – мистецьке, вольове та вільне. Що дає силу. Зі вдячністю, лише за віру. Силу творити, наповнювати, будувати сенси, освітлювати шлях. Адже інтенсивність цього ліхтаря залежить лише від сили прагнення.  

2.      O Tu Suavissima Virga

О ти, найсолодше віття

антифон до Діви Марії, помазання

І ось є в тебе цей дух, дар волі. Повертаємо його до тіла. До людського, плотського. Але все ще духовного. З любов’ю, пречистою. Мов та любов до матері, або щира любов до смаку стиглого фрукту на початку врожаю.

Непорочне кохання. Повага, спостереження за недоторканою гармонією в її чистому вигляді.
Здатність народжувати дана нам в різних іпостасях. Чистота намірів завжди залежить від людини. 

Чистий продукт творчості – результат акту непорочного зачаття Святого духу. Інтуїтивний зв’язок, що виявляється різного роду матерією. 

3.   Зеленая дубровонька

петрівчанка-голосіння

портал

Вікно у літо «Гільдеґарда» відчинила мені цілком актуальним репертуаром.

Колись ця пісня цілковісінько могла бути літнім хітом, бо текст взятий саме з літнього календаря. Петрівка, пісня-заклик, манера діалогова, завжди звернена і відкрита. Порода поліська. Дух український, етнічний. 

Силою голосіння Адріана-Ярослава Саєнко, ніби літнім вітром, занесла мене на межі дібров і полей, на перетин. Місце, де знаходять спільне спокій і неспокій. 

«Зеленая дубровонька» – це діалог, де людське єство голосить, зі зверненням у пошуках відповіді, у пошуках причини неспокою.

Голосіння. Але без відчаю. Наповнене вірою і силою. Голосіння, здатне бути ще гучнішим. Але й готове в потрібний момент стишити динаміку до меж тендітних – жанру колискової у “O Tu Suavissima Virga”. Голосіння, яке переймається неспокоєм, але все ще несе в собі впевнений осередок гармонії. І місце для любові. 

Відповіддю – наповненням вітру дібров, що овіяв весь альбом, став електронний супровід від Олега Шпудейко (Heinali). 

Однак разом з цим вітром, у відповідь, доносяться звуки дронів. Гудіння, кібер-гомін, низькі, гулкі та пронизливі вібрації. 

( ? ) с а м о д і я л ь н і с т ь    або   суб’єктивно-ситуативний  ф і д б е к :
Вперше я уважно прослухала “Зеленую дубровоньку”, коли їхала в метро. Потрапивши під дощ, я спішила додому, отримавши чапалах-згадку від Маринки Гордієнко. Спускаючись в underground, мої навушники і я вже були налаштовані на хвилю концентрації. Аритмічний рух ескалатора гарно підштовхував та спрямував мій розум в русло «Гільдеґарди».  

Вперше, гомін міста не заважав мені сприймати те, що лунає в навушниках. Я зловила резонанс на частотному рівні. Рівні гулу, київського метрополітену, автотранспорту, звуків мопедів, будівництва. Олег Шпудейко через музичну архітектуру “Зеленої дубровоньки” подарував мені досвід заземлення з точкою відліку (ground zero), повернувши мене до реальності. Подібно до того як Творчий дух повертає душу з туману. Спів Адріани-Ярослави Саєнко відлунював через власне віддзеркалення у вікні дверей метро. Заряджав та наповнював: волею та силою, натхненням та прагненням. 

Акустика «Гільдеґарди» унікальна за походженням: спів Адріани-Ярослави Саєнко записаний у монастирі (цистерціанському абатстві Сільванес, що в Окситанії). В цій акустичній оболонці вибудовується архітектура музики Heinali. Він зберігає та з шаною ставиться до інтер’єрних рельєфів готичного собору. Однак зовнішньо матеріали цієї споруди в інтерпретації майстра саунд-ландшафтів набувають інших складів.  

Ґрунт (електрифікований супровід) 

наближає до промислових, міських реалій. 

Матеріали – метал, відточене каміння, різного типу сплави, синтетика. При роботі з ними створюють особливий спектр низьких вібрацій: дрижання, удари в нутрощах, земний резонанс, внутрішній дріб. 

Остинатна пульсація на низьких частотах в “O Ignis Spiritus” нагадує ритмічну прогресію, яка утворюється при повертанні колеса у русі рукою людини. 

Інструментальний награш-соло в першому треці – на межі звуків шотландської волинки, кримсько-татарских інструментальних мотивів. На межі чогось громіздкого, на межі голосіння. Інструментально-дуетна згода. 

Початкове биття серця «O Tu Suavissima Virga» пропеллером на фоні  розгортається до бурбону – протяжного, витриманого звуку родом з автентичних глибин співацької традиції.   

Форма хвилі завжди крещендуюча. Відкрита та амбітна. Але внутрішньо – стійка.

Г  у  л     д л я    Г і л ь д е ґ а р д и.

Для мене альбом Heinali & Andriana-Yaroslava Saienko “Гільдеґарда” (Hildegard) – це довершене виконання, виваженість рівня і повне прийняття двох полюсів, вільце духовного і ґрунтовного. Зведення високих та низьких частот на рівень якісного діалогу.  

Воля, сила, наповнення, цінність атмосфери і навколишнього.
При цьому – тендітне та уважне ставлення до цінністі внутрішнього.

Але 

до кінця не відпускає присутність відсутності        

Поле чи море? 

Пола середина.

  Вона може бути інтерпретована

Або ні
(такі часи)

Особисто в собі я зловила жагу до імпровізації та накладання. Та зловила за хвоста постмодерн.   

   Загалом

Це може стати цінним матеріалом для поціновувачів експериментувати та не обмежувати себе жанровими визначеннями, а просто знаходити гарні, якісні і влучні звучання.

Також це може стати чудовим матеріалом для практики усвідомленого прослуховування (ПУПів). 

Для переусвідомлення, заземлення, молитви і медитації, поїздки в метро та прогулянки в магазин, вечірніх скитань у пошуках натхнення і ранкових роздумів перед виходом із дому. 

Придбати вініл або цифрову версію можна на Bandcamp. 

Складова оцінки

Якість

2.9

Змістовність

3

Багатогранність перспективи

3