Автор: Антон Совва

7 червня 2025 року в Національній опері відбудеться українська премʼєра кантати Cantata in tempore belli («Кантата часів війни») німецького композитора Йорга Відманна. Твір прозвучить у виконанні хору Liatoshynskyi Capella та оркестру Національної опери України під керівництвом всесвітньо відомого диригента Кента Нагано.

Твір створено на основі текстів німецьких поетів різних епох, зокрема Фрідріха Гельдерліна, Матіаса Клаудіуса та Вольфганга Борхерта, а також біблійних цитат.

Світова премʼєра кантати відбулася 2 лютого 2025 року в Ельбській філармонії в Гамбурзі. У премʼєрному виконанні взяли участь Гамбурзький державний оркестр, хор Liatoshynskyi Capella (хормейстер Богдан Пліш), мецо-сопрано Іда Альдріан та актор Єнс Гарцер.

Премʼєра в Києві відбудеться в межах проєкту, реалізованого Міністерством культури та стратегічних комунікацій України, Національною оперою України та Національним будинком музики за підтримки Посольства Німеччини в Києві.

Початок заходу — о 15:00. Квитки доступні на платформі mticket.

Серед нагороджених — композитор Сергій Пілютіков, відзначений у номінації музичної композиції (премія ім. Артемія Веделя) за симфонії «Легіон»(2023) і «Софія»(2024).

Лауреатами в інших номінаціях стали: письменник Василь Неволов, творча група фільму «Ля Палісіада», балетмейстер Раду Поклітару, художник Андрій Коваленко, мисткиня Ніна Саєнко, журналіст Тарас Боровко та автори циркового проєкту «Форум діячів аматорського циркового мистецтва».

Премія «Київ», заснована у 2001 році, підтримує розвиток мистецтва столиці та фінансується міським бюджетом. Лауреати отримали дипломи, нагрудні знаки й грошові винагороди.

Посилання на джерело

Стокгольм, 21 травня 2025 — Один з найвідоміших оперних фестивалів світу, Festival d’Aix-en-Provence (Фестиваль д’Екс-ан-Прованс), став лауреатом Премії Бірджит Нільссон — найпрестижнішої міжнародної нагороди у сфері класичної музики.

Уперше в історії премії її присуджено не окремому виконавцю, а музичній інституції, яка прославилася інноваційним підходом до сучасної опери. Фестиваль відзначено за «визначну відданість музичному мистецтву, розвиток нової опери та сміливе художнє бачення».

Заснований у 1948 році у Франції, фестиваль вирізняється підтримкою сучасних композиторів, зокрема Кайю Сааріаго, чия опера Innocence стала однією з найгучніших прем’єр останніх років.

Церемонія нагородження відбудеться 21 жовтня 2025 року в Стокгольмі. Премія становить 1 мільйон доларів США.

Посилання на джерело

Нещодавно RPO(Королівський філармонічний оркестр) здійснили дослідження, яке мало відобразити зацікавленість молоді в оркестровій музиці. Воно відкрило для громадськості цікавий факт ,кожен шостий молодий британець відкрив для себе оркестрову музику завдяки відеоіграм .

Загалом 83% молодих британців заявили, що регулярно слухають оркестрову музику — вдома, у навчанні чи під час гри. Серед них 12% уперше звернули увагу на симфонічне звучання саме через геймерський досвід.

На думку організаторів опитування, зростання популярності оркестрової музики серед молоді зумовлене високою якістю саундтреків у таких іграх, як Final Fantasy, Kingdom Hearts, Apex Legends та The Legend of Zelda. Часто ці композиції виконуються великими симфонічними оркестрами і звучать у концертних залах у межах спеціальних шоу-програм.

Представники RPO також наголошують: у 2023 році вперше за останні п’ять років рівень зацікавленості публіки у живих оркестрових концертах сягнув піку — понад 84% опитаних висловили бажання їх відвідати.

Експерти називають відеоігрову музику “мостом” між молоддю та класичним мистецтвом.

Посилання на джерело

22 травня 2025 року, за день до свого 90-річчя, відійшла у вічність Тамара Франківна Гнатів (23.05.1935 – 22.05.2025) — кандидатка мистецтвознавства, професорка кафедри історії світової музики Національної музичної академії України, заслужена діячка мистецтв України, лауреатка Премії ім. М. Лисенка.

Тамара Гнатів народилася у Львові, закінчила Львівську спеціалізовану музичну школу-десятирічку, а згодом Львівську державну консерваторію ім. М. В. Лисенка, де опанувала дві спеціальності: історію музики (у класі професора Арсенія Котляревського) та теорію музики (у класі Станіслава Людкевича). Після аспірантури при Київській консерваторії вона захистила кандидатську дисертацію на тему «Володимир Фемеліді і становлення української радянської опери та балету в 1920-х роках», започаткувавши в українській музиці персоналізований дискурс дослідження маловідомих композиторів.

З 1970 року Тамара Франківна викладала у Київській державній консерваторії (нині – НМАУ), де стала авторкою та викладачкою курсу історії світової музики ХХ століття. Її підручник «Французька музична культура рубежу ХІХ–ХХ століть» (1993) став першим в Україні україномовним виданням з цієї тематики для вищих і середніх музичних навчальних закладів.

Особливим досягненням Тамари Гнатів стала її наукова школа. Серед її вихованців — десятки фахівців, які продовжують її справу. Своїх учнів професорка не обмежувала у наукових інтересах: музична культура різних країн, дослідження творчості окремих композиторів від класицизму до сучасності, музичне краєзнавство, джерелознавство та робота з архівами тощо. Її вихованці працюють у музичних академіях і консерваторіях Києва, Львова, Харкова, Одеси, Польщі, Словаччини, Балканських країн. Серед таких Олена Корчова, Дмитро Полячок, Юлія Бентя, Анна Різаєва та ін.

Її наукові інтереси охоплювали як сучасну зарубіжну музику, так і малодосліджені сторінки української музичної культури. Вона була авторкою змістовних передмов до нотних видань творів Леоша Яначека, Моріса Равеля, Роберта Шумана, Левка Ревуцького, Миколи Колесси, Вололимира Фемеліді, здійснила видання унікальних музичних путівників («Камерна музика Олівʼє Мессіана», «Духовні концерти Артемія Веделя»).

Протягом 11 років вона очолювала факультет підвищення кваліфікації при Київській консерваторії, де модернізувала викладання і передавала свої методики викладачам зі всієї України. Її публічні лекції в Київській філармонії та на радіо (“У світі прекрасного”, “Українські солоспіви”) користувалися великою популярністю.

Її життя — приклад безперервної відданості справі, глибокої наукової відповідальності, тонкого педагогічного чуття, щирої людяності та свідомого громадянства. Вона формувала світогляд, надихала, підтримувала, відкривала шлях у науку і мистецтво.

Прощання з Тамарою Франківною відбудеться в суботу, 24 травня.

З ініціативи Львівської національної філармонії з 22 травня до 6 червня відбувається 44-й Міжнародний фестиваль «Віртуози». Програма фестивалю об’єднує класичну спадщину, новітню українську музику, твори світових композиторів та прем’єри молодих авторів.

22 травня о 19:00 відбудеться концерт «Молоді віртуози — класикам», присвячений Борису Лятошинському та Мирославу Скорику. Прозвучать твори українських композиторів ХХ століття у виконанні Катерини Шалайської (скрипка), Модеста Менцинського (віолончель) та Ростислава Федини (фортепіано).

23 травня о 19:00 — програма за участю Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії. Виконуватимуться твори Пʼєра Віссмера, Віктора Косенка та Євгена Станковича. Солістка — скрипалька Соломія Івахів.

24 травня о 16:00 у Малому концертному залі ім. Василя Барвінського — концерт студентів кафедри композиції ЛНМА ім. М. Лисенка. О 18:00 — сольний концерт піаністки Оксани Рапіти з програмою творів Фридерика Шопена.

25 травня о 16:00 — концерт французької камерної музики у виконанні Степана Сивохіпа та Максима Лимарєва. У програмі — твори Сен-Санса, Дебюссі, Пуленка та Санкана. О 18:00 — святковий концерт до 65-річчя Львівського камерного оркестру «Академія» .

29 травня о 19:00 — виступ Kyiv Tango Orchestra у супроводі камерного складу симфонічного оркестру філармонії. У програмі — твори П’яццолли, а також українські мелодії в нових аранжуваннях.

30 травня о 19:00 — концерт за участі Йожефа Ерміня (фортепіано) та Академічного симфонічного оркестру під керівництвом Ігоря Муравйова. Прозвучать твори Моріса Равеля, зокрема Концерт для фортепіано та «Болеро», а також Симфонія Ернеста Шоссона.

31 травня о 19:00 — концерт «Легіт» у виконанні оркестру INSO-Львів. Диригенти — Олександр Гордон і Ніколя Шалвін.

1 червня о 16:00 — вечір памʼяті Мирослава Скорика. Прозвучать його фортепіанні твори, а також твори Василя Барвінського, Івана Карабиця та Ігоря Шамо. О 18:00 — концерт «Скорик: In Memoriam» із Прологом з опери «Мойсей», Концертом для скрипки №7 та кантатою «Весна».

4 червня о 19:00 — вечір до 130-річчя Бориса Лятошинського. У програмі — романси на слова Івана Франка, камерні інструментальні твори та обробки українських народних пісень у виконанні Миколи Губчука, Максима Шадька (фортепіано) і Тетяни Гомон (фортепіано).

6 червня о 19:00 — фінальний концерт «Солісти & Віртуози» за участі лауреатів та учасників фестивалю.

Фестиваль «Віртуози-44» у Львові триває протягом травня й червня 2025 року, об’єднуючи провідних українських та зарубіжних музикантів, студентів та знані колективи.

Посилання на джерело

21 травня 2025 року в американському місті Форт-Ворт (штат Техас) офіційно розпочався 17-й Міжнародний конкурс піаністів імені Ван Кліберна — один із найпрестижніших музичних конкурсів світу, який проводиться кожні чотири роки з 1962 року.

Цьогоріч у конкурсі беруть участь 30 молодих піаністів із 17 країн, яких обрали з-поміж 340 заявок, поданих із 45 держав. Учасники — віком від 18 до 30 років — представляють, зокрема, Китай, США, Південну Корею, Італію та інші країни.

Змагання складається з чотирьох етапів, включно з півфіналом і фіналом у супроводі оркестру. У фіналі солісти виступатимуть із Симфонічним оркестром Форт-Ворта під керівництвом знаної диригентки Марін Олсоп, а в півфіналі — з оркестром під орудою Карлоса Мігеля Прієто виконуватимуть Моцарта.

Особливістю цьогорічного конкурсу стане прем’єра нового твору, написаного спеціально для події венесуельською піаністкою і композиторкою Габріелою Монтеро, яка також є членкинею журі.

Призовий фонд конкурсу становить понад 2 мільйони доларів США. Крім грошової винагороди, переможці отримають трирічну підтримку: гастрольне планування, просування у ЗМІ та мистецьке представництво.

Посилання на джерело

24-річний співак Йоганнес Пітч, який виступає під псевдонімом JJ, здобув перше місце на Євробаченні-2025 з композицією Wasted Love. Фінал відбувся 17 травня в Базелі, Швейцарія. Пісня, що поєднує оперний вокал і техно, принесла Австрії 436 балів. Це третя перемога країни на конкурсі — після 1966 та 2014 років.

JJ є контратенором і має академічну музичну освіту. Він навчався у Віденському університеті музики та мистецтв, а також виступав у Віденській державній опері, зокрема у постановках опер “Чарівна флейта”, “Макбет” та інших .

Австрійський мовник ORF розпочав підготовку до Євробачення-2026, розглядаючи Відень і Зальцбург як можливі міста проведення конкурсу.

Фото: thateurovisionsite.com

Фольклорний ансамбль “Божичі” завершує трирічну роботу над оцифруванням унікального відеоархіву фольклорно-етнографічних експедицій, що проводилися з 1997 по 2018 рік. Ідея зберегти унікальні матеріали для нащадків стала особливо актуальною з початком повномасштабної війни.
31 травня відбудеться презентація першої частини архіву – близько 600 відео з окупованих та прифронтових районів семи областей України. Подія супроводжуватиметься концертом “Божичів”.
Реалізація проєкту стала можливою завдяки підтримці небайдужих, серед яких – учасниця ансамблю Вероніка Селега та латвійський фольклорист Ілмар Межс. Під час презентації буде оголошено про подальшу співпрацю для розвитку архіву та створення зручного пошукового ресурсу.
Відеозаписи фольклорних експедицій, здійснених Сусанною Карпенко та Іллею Фетісовим, вже доступні на каналі архіву . Відкрито записи 2008 року з села Новочервоне на Луганщині. Запрошуємо підписуватися для перегляду унікальних матеріалів.

Посилання на канал

У Берліні завершився дванадцятий Classical:NEXT, що проходив з 12 по 15 травня. Подія зібрала рекордну кількість учасників – 1500 осіб із 54 країн.

На заході обговорювали майбутнє класичної музичної індустрії, особливу увагу приділяли підтримці жіночих голосів та нових талантів. У події взяли участь понад 220 спікерів та делегатів.

Окрім обговорень, у рамках заходу відбулося вручення премії Innovation Award 2025, яка відзначає інновативні мистецькі практики та нові підходи в класичній музиці.  

Премію Innovation Award 2025 отримали:

“Breath Cycle” від Scottish Opera (Велика Британія): Інноваційний проєкт, спрямований на підтримку здоров’я людей із хронічними захворюваннями легенів та постковідним синдромом. Застосовує методи вокальної терапії , як інструмент для покращення дихальної функції, емоційного стану та соціальної інтеграції учасників. Програма включає серію майстер-класів під керівництвом професійних музикантів та медичних фахівців, адаптованих до індивідуальних потреб пацієнтів. 

OPERA APERTA (Україна): Сучасна оперна лабораторія з Києва, відзначена за новаторський підхід до створення та представлення оперного мистецтва. Колектив експериментує з синтезом різних жанрів, використовуючи елементи музики, театру, візуальних медіа та перформансу. Їхні постановки характеризуються актуальними темами, нетрадиційними сценічними рішеннями та залученням міждисциплінарних команд. Найвідомішим проєктом є мультимедійна опера “Чорнобильдорф”.  

Clásica No Convencional (Чилі): Ініціатива, спрямована на розширення аудиторії класичної музики шляхом організації концертів та перформансів у незвичайних, неконцертних просторах. Проєкт створює імерсивні та інтерактивні музичні події, адаптовані до специфіки кожної локації, що дозволяє залучити нових слухачів та змінити їхнє сприйняття класичної музики. Серед реалізованих проєктів – виступи в публічних парках, на ринках, у промислових будівлях тощо.  

Наступний Classical:NEXT відбудеться в Будапешті, Угорщина, з 9 по 12 квітня 2026 року. Організаторами виступлять Hangvető та Müpa Budapest. Прийом заявок на Classical:NEXT 2026 розпочнеться 25 серпня 2025 року.

Посилання на джерело