Автор: Совва Антон

Призначення 35-річної диригентки Беатріче Венеці музичною директоркою Teatro La Fenice у Венеції, оголошене наприкінці вересня 2025 року, викликало широкий резонанс у культурному середовищі Італії. Для багатьох це рішення стало несподіваним — як через відсутність відкритого конкурсу, так і через обмежений досвід Венеці в оперному жанрі. Оглядачі відзначають, що ситуація вийшла за межі звичайного кадрового призначення: воно стало маркером напружених стосунків між художньою автономією театрів і політичним впливом на сферу культури.

Колектив La Fenice та профспілки працівників заявили про намір провести страйк 17 жовтня — у день прем’єри опери Альбана Берга «Воццек», на знак протесту проти нового призначення. Працівники звинувачують керівництво у порушенні прозорих процедур, адже рішення, за їхніми словами, ухвалили без консультацій з оркестром і творчим складом. Протест підтримали частина глядачів та постійних відвідувачів театру, які підписали петицію із закликом до відкритого діалогу та дотримання професійних стандартів.
Дискусію посилив політичний підтекст. Венеці є відомою прихильницею прем’єр-міністерки Джорджії Мелоні та раніше обіймала посаду радниці в Міністерстві культури.

Критики вважають, що її призначення може свідчити про посилення урядового контролю над мистецькими інституціями, тоді як представники влади називають це прикладом оновлення й відкриття для нових поколінь музикантів. Сама диригентка у своїх заявах підкреслює готовність до співпраці й прагнення «об’єднати традицію та сучасність».

Британський композитор Метью Ґрауз став лауреатом престижної премії Gaudeamus Award 2025, що щорічно відзначає молодих творців у галузі сучасної музики. Нагорода існує з 1957 року й слугує важливим стартовим майданчиком у кар’єрі композиторів, надаючи можливість для замовлень нових творів та міжнародного визнання.

“Мистецька ідентичність Метью Гроуза ґрунтується на перетворенні повсякденного та буденного на матеріал для композиції з точністю та дотепністю. Його музика переходить від абсурдного до тендітного з великою переконливістю, поєднуючи гумор, іронію та інтелектуальну залученість у вражаючих композиційних формах”, — відзначили журі Конкурсу.

Gaudeamus Festival 2025 відбувся з 10 по 14 вересня в Утрехті. Під час фестивалю були виконані твори Метью Ґрауза та інших претендентів. До складу журі цьогоріч увійшли Моріц Еггерт, Ізабель Мундрі та Янніс Кіріакідес.

Переможець премії отримав замовлення на нову композицію вартістю €5 000, яка буде вперше виконана на наступному фестивалі Gaudeamus. Організатори також продовжать підтримувати лауреата, сприяючи виконанню його творів на інших майданчиках та залученню до міжнародних фестивалів і спільних проєктів.

У Києві з 1 по 5 жовтня відбудеться фестиваль Horowitz Competition 30, присвячений 30-річчю Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця. Протягом п’яти днів у Національній філармонії України та VERE Music Hub проходитимуть концерти, творчі зустрічі й майстер-класи, що підкреслять вагу конкурсу та його роль у розвитку сучасного фортепіанного мистецтва.

Фестиваль розпочнеться 1 жовтня у Філармонії виступами молодих виконавців — серед них Савва Золотарьов, Амелія Плошко, Софія Дубій. Завершиться святкування 5 жовтня великим концертом із Симфонічним оркестром Національної філармонії під орудою Антонія Кедровського, у програмі якого прозвучать твори Моцарта й Брамса у виконанні Олександра Федюрка, Андрія Заходякіна, Романа Лопатинського та інших піаністів.

Міжнародний конкурс пам’яті Горовиця був заснований 1995 року і відтоді відкрив світові велику кількість нових імен. Серед його лауреатів — Ілля Овчаренко , Вадим Холоденко, Роман Лопатинський та інші.

У Києві 27 вересня розпочався XXXVI Міжнародний фестиваль академічної музики «Київ Музик Фест-2025». Форум, заснований Національною спілкою композиторів України, цьогоріч проходить під гаслом «Невмируща наша сила, невмируща воля» і триватиме до 11 жовтня. У програмі — 22 концерти, на яких прозвучать 192 твори 118 композиторів, серед них 102 прем’єри. Участь в цьогорічній едиції беруть колективи та виконавці з 13 країн світу, зокрема Австрії, Аргентини, Великої Британії, Італії та Польщі. Основні події відбуваються у Національній філармонії України, Національній музичній академії, Академії мистецтв та Концертному залі Спілки композиторів.
Фестиваль відкрився у Колонному залі Філармонії виступом Національного симфонічного оркестру України під орудою Володимира Сіренка. У програмі вечора прозвучали Концерт № 2 для симфонічного оркестру Івана Карабиця, «Плач та молитва» Валентина Бібіка, симфонія-легенда «Вечір на Івана Купала» Леоніда Грабовського та «Рубікон» Сергія Пілютікова.

У наступні дні відбуватимуться концерти «Cello & Piano», де  виконають зокрема твори Максима Іванова (Game with shard) та Юрія Пікуша (Solum), а також програма «Промовляння» за участю Національного камерного ансамблю «Київські солісти» під керівництвом Ігоря Пучкова, у якій звучатиме музика Жанни та Левка Колодубів. Окремі події фестивалю присвячені пам’яті Івана Карабиця, зокрема традиційні «Зустрічі у Плютах» в Архівно-музейному комплексі міста. Вхід на усі концерти фестивалю вільний.

У Львові триває 31-й міжнародний фестиваль сучасної музики «Контрасти», центральною темою цього року став концепт симулякру.

Відкрився форум 26 вересня виставкою живопису Романа Яціва та концертом «Гіперреальність» у Львівській філармонії. У перші дні публіка почула камерні програми «Доки ранок настане», «Знаки звуку» та «Внутрішній замок», що поєднали нові твори українських композиторів із європейським авангардом. Також у рамках фестивалю відбулася презентація Антології струнних квартетів Бориса Лятошинського, яку підготував Український інститут. Твори Лятошинського прозвучали у виконанні NotaBene Chamber Group.

Події фестивалю розгортаються на кількох культурних майданчиках Львова — у Львівській філармонії, Культурному хабі ЮНЕСКО, Артцентрі «Дзиґа» та Jam Factory. Значна частина програм присвячена молодим митцям: власні проєкти представили Ensemble 24 і студенти Львівської національної музичної академії, а Юрій Пікуш презентував симфонічний твір з електронікою, написаний у межах гранту Президента України.

Впродовж фестивалю прозвучать прем’єрні виконання творів Богдана Сегіна, Максима Коломійця, Яни Шлябанської, Андрія Барсова, Анни Гуріної та Максима Іванова.

Міжнародну частину форуму представляють польський акордеоніст Мацєй Фронцкєвіч і йорданський піаніст Карім Саїд. Окремі вечори присвячені ювілеям Бориса Лятошинського, Анджея Нікодемовіча, Кармелли Цепколенко, Олександра Щетинського, Володимира Рунчака та Валентина Сильвестрова.

Фінальною подією стане концерт «Трансгресія», де Карім Саїд виконає програму, що поєднає твори Сільвестрова, Бартока та Шенберга. Як постлюдія фестивалю відбудеться концерт Наталії Кожушко-Максимів (флейта) та Тараса Гамаря (кларнет).

22 вересня Львівська обласна рада призначила Ігоря Муравйова генеральним директором Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика. Він розпочав виконання обов’язків на цій посаді після багаторічної діяльності у сфері музичного менеджменту та виконавського мистецтва.

Муравйов здобув освіту у Львівській національній музичній академії імені Миколи Лисенка за спеціальностями скрипка та оперно-симфонічне диригування. Він є концертмейстером оркестру K&K Philharmoniker, художнім керівником проєкту «The Sounds of Dance» та ансамблю «Quattro Corde», а також диригентом Рівненської обласної філармонії. Його виступи відбувалися на провідних сценах Європи, зокрема у Берлінській філармонії, Кельнській філармонії та Ельбфілармонії.

Попередній керівник філармонії Володимир Сивохіп, який очолював заклад з 2006 року, надалі працюватиме керівником музичних проєктів та співпрацюватиме з оркестром «Віртуози Львова».

Deutsche Oper оголосила про зміну моделі музичного керівництва. Замість одного генерального музичного директора театр впроваджує командний підхід — творчі рішення тепер прийматимуть двоє головних диригентів. Із 2026 року ними стануть Максім Паскаль та Мікеле Спотті, а Тітус Енгель обійме посаду диригента-резидента. Чинний керівник сер Дональд Ранніклс залишатиметься на посаді до літа 2026 року.

У межах нової стратегії Паскаль і Спотті щосезону втілюватимуть щонайменше дві оперні постановки та один симфонічний концерт із оркестром театру. Енгель відповідатиме за концертні програми та розвиток інноваційних проектів як у стінах театру, так і поза його межами, створюючи нові формати для публіки Берліна.

Цюриська опера отримала звання «Оперний театр року 2025» за версією журналу Opernwelt. Це підсумок тринадцятирічного керівництва Андреаса Гомокі, яке визначило репертуарну політику і посилило міжнародний авторитет театру.
Останні роки стратегія театру поєднує класичні постановки з новими форматами. У репертуарі поряд із традиційними творами з’являються світові прем’єри, творчі лабораторії та спеціальні події, зокрема «24-годинне відкриття сезону», що покликані розширити коло глядачів.

Ключовим напрямом театру залишається робота з різними пластами аудиторії: освітні програми, залучення молоді та відкритість до різних соціальних груп . Поєднання традиції й інновації забезпечує театру високу мистецьку планку і підтверджує його статус одного з провідних оперних центрів Європи

З 19 по 27 вересня у Варшаві відбудеться 68-й Міжнародний фестиваль сучасної музики «Warszawska Jesień». Тема цього року — «Prześwit / Clearing», яка символізує відкритість і нові перспективи. Програма охоплює великі концерти, клубні вечори, події для дітей, дискусії, а також мистецькі виставки та інсталяції у міському просторі.

У центрі уваги — прем’єра опери Цезарія Духновського «The Best City in the World. An Opera about Warsaw» у виконанні Польської національної опери, хору та оркестру Sinfonia Varsovia. Одним з ключових акцентів стане виступ Ensemble Modern під орудою Джонатана Штокгаммера з прем’єрами Араша Яздані, Катерини Гривул, Анни Сови, Алекса Пакстона та косовської композиторки Анде Нурколларі, яку вже називають новим відкриттям сучасної сцени. 22 вересня у Австрійському культурному форумі запланована зустріч із П’єром Жодловським, а протягом тижня працюватимуть виставки й інсталяції, серед них Sample, or An Insect’s Sound Profile та The Purity of Chaos. Значна увага відведена і творам Мішеля ван дер Аа та Мікаела Бедросяна, що фігурують у кількох подіях фестивалю.

Фінальний концерт 27 вересня у Національній філармонії представить нові композиції Еви Трябач, Войтека Блехаржа та інших авторів. У програмі також виступи польських і закордонних ансамблів, камерні концерти, експериментальні вечори з електронною музикою, освітні заходи для дітей і проєкти у відкритому міському просторі.

У Білій Церкві розпочинається фестиваль органної та камерної музики «На Замковій», який триватиме шість днів ( 23-28 вересня), на території Замкової гори. Подія є продовженням більш ніж тридцятирічної традиції — фестивалю, що раніше існував під назвами «Золота осінь» та «Золота осінь на Замковій».

Програму відкриє концерт харківського органіста Станіслава Калініна. У подальші дні виступатимуть струнний квартет «Нава», що виконає рокобробки, камерний хор «Леонтович капела» з Вінниці, народний хор «Кобзар» з Умані. Також заплановане виконання «Кавової кантати» Йоганна Себастьяна Баха з частуванням кавою у залі. Фіналом стане виступ київського брасквінтету. Щовечора перед концертами звучатимуть нетривалі награвання на мідних духових із дзвіниці, які лунатимуть на весь міський простір.

За словами організаторів, програма сформована так, щоб охопити різні музичні жанри й зацікавити широку аудиторію. Водночас має місце тенденція витіснення класичної музики з програм на користь року та народній хоровій музиці.