Автор: Совва Антон

У Відні назвали переможців щорічної Австрійської премії в галузі музичного театру 2025, заснованої Карлом-Міхаелем Ебнером у 2012 році. Церемонія відбулася в цирку «Ронкаллі» та охопила 15 номінацій.
Серед головних відзначень — Лізетт Оропеса, яка отримала нагороду за найкращу жіночу роль, виконавши партію Фелії в опері «Гамлет» на Зальцбурзькому фестивалі. У категорії найкращої чоловічої ролі переміг Ґеорг Ніґль за образ Некротцара в опері «Le Grand Macabre» у Віденській державній опері.

Серед інших переможців: Паоло Фантін і Клаус Брунс за сценографію до постановки «Колгосп тварин» у Віденській камерній опері; Петр Попелка як найкращий диригент за роботу над оперою «Шванда-волинщик» у театрі «Ан дер Він»; а також «Кандід» з відзнакою за найкращу оперету. Спеціальні нагороди вручили басу Ферруччо Фурланетто, тенору Хайме Арагалю, а також ансамблю сучасної музики Кланґфорум Відень.

Музей Соломії Крушельницької у Львові розпочав проєкт оцифровування архіву відомого львівського скрипаля і колекціонера Ярослава Грицая.

Архів Грицая налічує понад 6 тисяч одиниць: нотні видання, рідкісні світлини з автографами, музикознавча і педагогічна література, грамофонні платівки, концертні програми Львова 1920–1930-х років. У колекції представлені записи і публікації таких виконавців, як Любка Колесса, Ян Кубелик, Віллі Бурместер, Жак Тібо та інші. Метою проєкту є збереження музичної спадщини та відкриття доступу до неї для дослідників і широкої аудиторії.

Архів було передано музею родиною музиканта у 1991 році, і для нього створено окремий фонд. Колекція є цінною не лише через рідкісність матеріалів, а й завдяки тому, що вона формувалася професійним музикантом із добрим смаком та глибоким розумінням мистецтва.

Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду.

У Житомирі вперше прозвучить музика з балету Михайла Скорульського «Снігова Королева». Його прем’єрне виконання заплановане у рамках 10-ї Міжнародної хореографічної асамблеї імені Наталії Скорульської, яка відбудеться 9 листопада на сцені обласного музично-драматичного театру імені Івана Кочерги.

Після смерті композитора балет залишився незавершеним . Збережені нотні матеріали стали основою для сценічного втілення задуму митця.

Організатори прагнуть поєднати оригінальну музику з сучасною хореографією.

19-річний піаніст із Шанхаю Їфань Ву став переможцем 65-го Міжнародного конкурсу піаністів імені Ферруччо Бузоні, який відбувся в Больцано. Молодий музикант здобув головну премію в розмірі 30 тисяч євро та отримав одразу кілька спеціальних відзнак, серед яких Приз аудиторії та Приз Аліси Тартаротті .

Другу сходинку посів грузинський піаніст Сандро Небіерідзе, якому присудили 10 тисяч євро, третім став представник Кіпру Христос Фунтос, що отримав близько 5 тисяч євро. Окремі спеціальні нагороди дісталися також учасникам Чжунхуа Вею та Еліа Чечіно за інтерпретацію сучасної музики та творів самого Бузоні.

Для Їфаня Ву ця перемога стала черговим підтвердженням його зростаючого авторитету на міжнародній сцені. Раніше він уже тріумфував на конкурсах у Сінгапурі, Шеньжені та на Jacob Flier International Piano Competition.

У Лондоні сотні людей вийшли на протест біля Королівської опери через участь російської співачки Анни Нетребко в постановці «Тоски». Прем’єра запланована на 11 вересня, усі квитки вже розпродані, однак сама присутність артистки на сцені викликала хвилю обурення та публічних закликів скасувати її виступи.

Нетребко давно перебуває в центрі суперечок через свою позицію щодо війни та зв’язки з російською владою. У 2014 році вона перерахувала кошти на підтримку донецького театру, що контролювався бойовиками, і фотографувалася з прапором «Новоросії». У 2022-му Метрополітен-опера в Нью-Йорку розірвала з нею контракт після її відмови чітко відмежуватися від Володимира Путіна, хоча пізніше співачка повернулася на провідні європейські сцени.

Заклики до бойкоту її участі звучали й у Берліні та Римі, де петиції збирали десятки тисяч підписів, проте театри не пішли на скасування артистки.

Вийшла друком монографія, приурочена до 130-річчя від дня народження українського скрипаля, композитора, педагога та музикознавця Романа Придаткевича. Авторка книги — музикознавиця Ганна Карась.

Видання розкриває основні віхи життя та творчості митця, його внесок у становлення української скрипкової школи, педагогічну і композиторську діяльність, а також подає маловідомі архівні матеріали й спогади сучасників.

Співавторами монографії стали Лілія Назар, Віолетта Дутчак, Людмила Обух, Йосип Созанський, Назарій Пилатюк, Оксана Письменна, Олена Сич та Ольга Яловенко. Вони долучили власні дослідження й матеріали, що дозволило створити багатогранний образ Придаткевича.

Книжка вийшла обмеженим накладом. За словами Ганни Карась, це не лише наукова праця, а й спосіб увічнити пам’ять про одного з найяскравіших діячів українського музичного мистецтва ХХ століття, чия спадщина досі залишається недостатньо дослідженою й потребує ширшого визнання.

Фото — соцмережі Ганни Карась.

В Україні презентували музично-терапевтичний проєкт Saint Bar Collection, створений для підтримки та реабілітації постраждалих від війни. Ініціатива виникла на базі київського закладу Saint Bar, який з початку повномасштабного вторгнення допомагає шпиталям і паралельно розвиває напрям арттерапії. Результатом стала вінілова платівка, що поєднала культурний та терапевтичний аспекти, використовуючи музику як засіб емоційного відновлення.

До релізу увійшло вісім інструментальних композицій, записаних у 2022–2023 роках відомими українськими джазовими музикантами. Серед артистів— Андрій Показ, Наталія Лебедєва, Саша Морозова, Валерія Паляруш, тріо Костянтина Іоненко та інші виконавці. В основі добірки спеціально створені твори, спрямовані на зниження стресу, стабілізацію емоційного стану та підтримку слухачів у період воєнних викликів.

Артдиректор Saint Bar, діджей і продюсер Костянтин Мішуков підкреслив, що головна мета проєкту — надати слухачам універсальний інструмент для подолання наслідків травматичного досвіду. За його словами, ця музика допомагає вийти зі складних станів, не повертаючи до травми, а навпаки відкриваючи можливість відновлення та пошуку внутрішньої сили. Платівка стала логічним продовженням ініціатив Saint Bar у сфері музикотерапії, які раніше реалізовувалися через публікації освітніх матеріалів на YouTube.

Реалізація повноцінної сценічної постановки першої опери українського композитора Дмитра Бортнянського «Креонт», яка майже 250 років вважалася втраченою, відбудеться 3 жовтня 2025 року в Чернівцях. Ініціатива реалізується в рамках проєкту «Повернення світу першої опери Дмитра Бортнянського “Креонт“», автором якого є диригент Національного академічного театру опери й балету України ім. Тараса Шевченка Герман Макаренко.

Опера «Креонт» була створена 25-річним Дмитром Бортнянським у Венеції 1776 року під керівництвом італійського маестро Бальдасаре Галуппі, на текст Марко Кольтелліні за мотивами трагедії Софокла, але з щасливим фіналом — на відміну від оригіналу . Ноти твору зникли з невідомих причин одразу після прем’єри й вважалися знищеними майже два з половиною століття. Рукопис було виявлено в архіві бібліотеки Ажуда в Лісабоні музикознавицею Ольгою Шуміліною, після чого був повернутий в Україну й адаптований для сучасного виконання.

11 листопада 2024 року опера вперше прозвучала у Києві у концертному виконанні.

Проєкт здійснюється за підтримки Чернівецької обласної військової адміністрації, обласної та міської рад.

67-річний фінський диригент і композитор Еса-Пекка Салонен очолить два престижні колективи: він стане креативним директором Лос-Анджелеської філармонії з початку сезону 2026–2027, а також отримає посаду головного диригента Паризького Оркестру з сезону 2027–2028. Обидві каденції розраховані на п’ять років .

У Лос-Анджелесі Салонен повертається до знайомого середовища, де раніше (1992–2009) був музичним керівником. На новій посаді він проводитиме приблизно 42 концерти щорічно, а також займатиметься міждисциплінарними проєктами, фестивалями, конкурсами та інноваційним програмуванням. Ця посада окрема від традиційного музичного директорства і створена аби забезпечити артисту велику свободу дій без адміністративних обтяжень.

У Парижі він поєднає керівництво Оркестром з розвитком творчих ініціатив на базі філармонії. Очікується також міжнародне партнерство між Лос-Анджелесом і Парижем, зокрема спільні фестивалі, програми та творчі обміни.