Категорія: Новини

Вийшла друком монографія, приурочена до 130-річчя від дня народження українського скрипаля, композитора, педагога та музикознавця Романа Придаткевича. Авторка книги — музикознавиця Ганна Карась.

Видання розкриває основні віхи життя та творчості митця, його внесок у становлення української скрипкової школи, педагогічну і композиторську діяльність, а також подає маловідомі архівні матеріали й спогади сучасників.

Співавторами монографії стали Лілія Назар, Віолетта Дутчак, Людмила Обух, Йосип Созанський, Назарій Пилатюк, Оксана Письменна, Олена Сич та Ольга Яловенко. Вони долучили власні дослідження й матеріали, що дозволило створити багатогранний образ Придаткевича.

Книжка вийшла обмеженим накладом. За словами Ганни Карась, це не лише наукова праця, а й спосіб увічнити пам’ять про одного з найяскравіших діячів українського музичного мистецтва ХХ століття, чия спадщина досі залишається недостатньо дослідженою й потребує ширшого визнання.

Фото — соцмережі Ганни Карась.

В Україні презентували музично-терапевтичний проєкт Saint Bar Collection, створений для підтримки та реабілітації постраждалих від війни. Ініціатива виникла на базі київського закладу Saint Bar, який з початку повномасштабного вторгнення допомагає шпиталям і паралельно розвиває напрям арттерапії. Результатом стала вінілова платівка, що поєднала культурний та терапевтичний аспекти, використовуючи музику як засіб емоційного відновлення.

До релізу увійшло вісім інструментальних композицій, записаних у 2022–2023 роках відомими українськими джазовими музикантами. Серед артистів— Андрій Показ, Наталія Лебедєва, Саша Морозова, Валерія Паляруш, тріо Костянтина Іоненко та інші виконавці. В основі добірки спеціально створені твори, спрямовані на зниження стресу, стабілізацію емоційного стану та підтримку слухачів у період воєнних викликів.

Артдиректор Saint Bar, діджей і продюсер Костянтин Мішуков підкреслив, що головна мета проєкту — надати слухачам універсальний інструмент для подолання наслідків травматичного досвіду. За його словами, ця музика допомагає вийти зі складних станів, не повертаючи до травми, а навпаки відкриваючи можливість відновлення та пошуку внутрішньої сили. Платівка стала логічним продовженням ініціатив Saint Bar у сфері музикотерапії, які раніше реалізовувалися через публікації освітніх матеріалів на YouTube.

Реалізація повноцінної сценічної постановки першої опери українського композитора Дмитра Бортнянського «Креонт», яка майже 250 років вважалася втраченою, відбудеться 3 жовтня 2025 року в Чернівцях. Ініціатива реалізується в рамках проєкту «Повернення світу першої опери Дмитра Бортнянського “Креонт“», автором якого є диригент Національного академічного театру опери й балету України ім. Тараса Шевченка Герман Макаренко.

Опера «Креонт» була створена 25-річним Дмитром Бортнянським у Венеції 1776 року під керівництвом італійського маестро Бальдасаре Галуппі, на текст Марко Кольтелліні за мотивами трагедії Софокла, але з щасливим фіналом — на відміну від оригіналу . Ноти твору зникли з невідомих причин одразу після прем’єри й вважалися знищеними майже два з половиною століття. Рукопис було виявлено в архіві бібліотеки Ажуда в Лісабоні музикознавицею Ольгою Шуміліною, після чого був повернутий в Україну й адаптований для сучасного виконання.

11 листопада 2024 року опера вперше прозвучала у Києві у концертному виконанні.

Проєкт здійснюється за підтримки Чернівецької обласної військової адміністрації, обласної та міської рад.

67-річний фінський диригент і композитор Еса-Пекка Салонен очолить два престижні колективи: він стане креативним директором Лос-Анджелеської філармонії з початку сезону 2026–2027, а також отримає посаду головного диригента Паризького Оркестру з сезону 2027–2028. Обидві каденції розраховані на п’ять років .

У Лос-Анджелесі Салонен повертається до знайомого середовища, де раніше (1992–2009) був музичним керівником. На новій посаді він проводитиме приблизно 42 концерти щорічно, а також займатиметься міждисциплінарними проєктами, фестивалями, конкурсами та інноваційним програмуванням. Ця посада окрема від традиційного музичного директорства і створена аби забезпечити артисту велику свободу дій без адміністративних обтяжень.

У Парижі він поєднає керівництво Оркестром з розвитком творчих ініціатив на базі філармонії. Очікується також міжнародне партнерство між Лос-Анджелесом і Парижем, зокрема спільні фестивалі, програми та творчі обміни.

У Камерному оркестрі Хмельницької обласної філармонії відбулися кадрові зміни. Новою диригенткою колективу за результатами відкритого конкурсу стала Ольга Хома.

Артистка закінчила Львівську національну музичну академію імені Миколи Лисенка, спеціалізуючись на оперно-симфонічному диригуванні. Працювала асистенткою диригентки Оксани Линів, співпрацювала з фестивалем LvivMozArt, брала участь у постановках опер Россіні та Моцарта в Ґраці й Тульчині. Також була керівницею дитячого симфонічного оркестру Львова та музичним керівником міжнарoдного проєкту Music for the Future з Молодіжним симфонічним оркестром України.

Пішла з життя українська композиторка і педагогиня Жанна Колодуб. За життя Жанна Юхимівна була професоркою Національної музичної академії України і виховала плеяду талановитих музикантів.

Разом із чоловіком, композитором Левком Колодубом, вони були однією з найвідоміших творчих пар в українському музичному житті.У творчому доробку композиторки — балети, мюзикли, симфонічні та камерні твори, музика для театру і кіно.

Широке визнання отримали балети «Пригоди Веснянки» та «Снігова королева», симфонічні сюїти «Київські ліричні картини» й «Малюнки природи» та музика до мультфільмів.

У Києві з 28 по 31 серпня пройде другий фестиваль музики українського кіно Soundtrack\Ukraine, заснований Вікторією Федоріною у співпраці з Довженко-Центром, кінотеатром «Жовтень» та Національною філармонією України. Головна тема цього року — «війна і музика». У програмі : класичні та сучасні фільми, в яких саундтрек відіграє ключову роль у сприйнятті історичних і сучасних подій.

Серед показів: «Стрічка часу» Катерини Горностай з музикою Олексія Шмурака, «Визволення» Олександра Довженка та Юлії Солнцевої з партитурою Бориса Лятошинського, «Хто повернеться — долюбить» Леоніда Осики з музикою Володимира Губи, «Українська рапсодія» Сергія Параджанова з музикою Платона Майбороди, «Совість» Володимира Денисенка з музикою Мирослава Скорика та Кшиштофа Пендерецького. Також у програмі нові стрічки: «Цей дощ ніколи не скінчиться» Аліни Горлової (Goran Gora, Serge Synthkey) , «Пісні землі, що повільно горить» Ольги Журби (Ярослав Татарченко) та «2000 метрів до Андріївки» Мстислава Чернова (Сем Слейтер).

До фестивалю Лабораторія Довженко-Центру підготувала цифрові копії стрічок, серед яких «Останній бункер» Вадима Іллєнка з музикою Володимира Гронського. Показ цього фільму відбудеться 2 вересня у Кінолекторії Довженко-Центру за участю Олени Гончарук, Олексія Шмурака та Тараса Компаніченка. Події фестивалю доповнять дискусії з істориками, музикознавцями та кінознавцями, а також виступи ансамблів Kyiv SAX Quartet і Rizol Quartet.

Колектив виконає та запише повне зібрання його хорових творів, включно з духовними композиціями, обробками народних пісень і хорами з опери “На русалчин Великдень”, представленими у збірці «Леонтович. Хорові твори».

Перший концерт із циклу відбудеться 31 серпня в Львівському органному залі. У програмі виконання Літургії святого Іоанна Золотоустого.

Ініціатива реалізується в межах культурного проєкту Ukrainian Live, що об’єднує Львівський органний зал, хор “Гомін” і Радіо Культура, з метою популяризації спадщини Леонтовича.

У Люцерні триває літній Lucerne Festival 2025, який розпочався 12 серпня і триватиме до 14 вересня. Цьогорічна тема «Open End», присвячена творам без завершення, циклічній музиці та новим інтерпретаціям класики. Протягом фестивалю відбудеться понад 120 подій, зокрема 27 симфонічних концертів, камерні та сольні програми, концерти для дітей , а також понад 50 безкоштовних виступів.

Цьогорічний сезон особливий, бо стане останнім під керівництвом Майкла Гефліґера, який очолював фестиваль з 1999 року та завершиться символічним концертом «Les Adieux» 14 вересня.
Серед ключових подій — європейська прем’єра мобільної концертної зали Ark Nova, створеної архітектором Аратом Ісозакі та художником Анішем Капуром. Головними артистами фестивалю стали альтистка Табеа Ціммерманн та скрипалька і композиторка Вінні Хуанг, а композитором-резидентом оголошено Марко Строппу. У програмі також звучать нові твори Дітера Аммана та Хаї Черновін. Формат «40 хвилин» пропонує короткі концерти з обговореннями, які поєднують камерну та симфонічну музику з мультимедійними елементами, а також ювілейний концерт до 25-річчя органа Goll.

Фестиваль відзначає 100-річчя П’єра Булєза проєктом «Kosmos Boulez» і 20-річчя програми «На вулицях», яка виводить музику просто в центр Люцерна. Власники квитків отримують право на безкоштовне відвідування музеїв Ганса Ерні та Ріхарда Ваґнера, а також знижку у Rosengart Collection.

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України спільно з Державним агентством з питань мистецтв та мистецької освіти оголосили конкурс на щорічні гранти Президента України для молодих митців. Програма спрямована на підтримку талановитої молоді у створенні та реалізації творчих проєктів у різних сферах культури. Податися можуть діячі театру, музики, циркового та образотворчого мистецтва, кінематографії, літератури, а також майстри народного мистецтва віком від 14 до 35 років.

Щоб взяти участь у конкурсі, потрібно подати пакет документів, до якого входить заявка, кошторис проєкту, копія документа, що посвідчує особу, інформаційна довідка про головних виконавців із прикладами творчості, щонайменше два рекомендаційні листи та гарантійний лист від партнерської організації. Оцінюватиметься не лише ідея, а й реалістичність її реалізації та професійний рівень претендентів.

Прийом документів триватиме з 1 вересня до 1 листопада 2025 року. Подати їх можна як у паперовому вигляді, так і електронно до Державного агентства з питань мистецтв та мистецької освіти.