Категорія: Новини

Deutsche Oper оголосила про зміну моделі музичного керівництва. Замість одного генерального музичного директора театр впроваджує командний підхід — творчі рішення тепер прийматимуть двоє головних диригентів. Із 2026 року ними стануть Максім Паскаль та Мікеле Спотті, а Тітус Енгель обійме посаду диригента-резидента. Чинний керівник сер Дональд Ранніклс залишатиметься на посаді до літа 2026 року.

У межах нової стратегії Паскаль і Спотті щосезону втілюватимуть щонайменше дві оперні постановки та один симфонічний концерт із оркестром театру. Енгель відповідатиме за концертні програми та розвиток інноваційних проектів як у стінах театру, так і поза його межами, створюючи нові формати для публіки Берліна.

Цюриська опера отримала звання «Оперний театр року 2025» за версією журналу Opernwelt. Це підсумок тринадцятирічного керівництва Андреаса Гомокі, яке визначило репертуарну політику і посилило міжнародний авторитет театру.
Останні роки стратегія театру поєднує класичні постановки з новими форматами. У репертуарі поряд із традиційними творами з’являються світові прем’єри, творчі лабораторії та спеціальні події, зокрема «24-годинне відкриття сезону», що покликані розширити коло глядачів.

Ключовим напрямом театру залишається робота з різними пластами аудиторії: освітні програми, залучення молоді та відкритість до різних соціальних груп . Поєднання традиції й інновації забезпечує театру високу мистецьку планку і підтверджує його статус одного з провідних оперних центрів Європи

З 19 по 27 вересня у Варшаві відбудеться 68-й Міжнародний фестиваль сучасної музики «Warszawska Jesień». Тема цього року — «Prześwit / Clearing», яка символізує відкритість і нові перспективи. Програма охоплює великі концерти, клубні вечори, події для дітей, дискусії, а також мистецькі виставки та інсталяції у міському просторі.

У центрі уваги — прем’єра опери Цезарія Духновського «The Best City in the World. An Opera about Warsaw» у виконанні Польської національної опери, хору та оркестру Sinfonia Varsovia. Одним з ключових акцентів стане виступ Ensemble Modern під орудою Джонатана Штокгаммера з прем’єрами Араша Яздані, Катерини Гривул, Анни Сови, Алекса Пакстона та косовської композиторки Анде Нурколларі, яку вже називають новим відкриттям сучасної сцени. 22 вересня у Австрійському культурному форумі запланована зустріч із П’єром Жодловським, а протягом тижня працюватимуть виставки й інсталяції, серед них Sample, or An Insect’s Sound Profile та The Purity of Chaos. Значна увага відведена і творам Мішеля ван дер Аа та Мікаела Бедросяна, що фігурують у кількох подіях фестивалю.

Фінальний концерт 27 вересня у Національній філармонії представить нові композиції Еви Трябач, Войтека Блехаржа та інших авторів. У програмі також виступи польських і закордонних ансамблів, камерні концерти, експериментальні вечори з електронною музикою, освітні заходи для дітей і проєкти у відкритому міському просторі.

У Білій Церкві розпочинається фестиваль органної та камерної музики «На Замковій», який триватиме шість днів ( 23-28 вересня), на території Замкової гори. Подія є продовженням більш ніж тридцятирічної традиції — фестивалю, що раніше існував під назвами «Золота осінь» та «Золота осінь на Замковій».

Програму відкриє концерт харківського органіста Станіслава Калініна. У подальші дні виступатимуть струнний квартет «Нава», що виконає рокобробки, камерний хор «Леонтович капела» з Вінниці, народний хор «Кобзар» з Умані. Також заплановане виконання «Кавової кантати» Йоганна Себастьяна Баха з частуванням кавою у залі. Фіналом стане виступ київського брасквінтету. Щовечора перед концертами звучатимуть нетривалі награвання на мідних духових із дзвіниці, які лунатимуть на весь міський простір.

За словами організаторів, програма сформована так, щоб охопити різні музичні жанри й зацікавити широку аудиторію. Водночас має місце тенденція витіснення класичної музики з програм на користь року та народній хоровій музиці.

У Відні назвали переможців щорічної Австрійської премії в галузі музичного театру 2025, заснованої Карлом-Міхаелем Ебнером у 2012 році. Церемонія відбулася в цирку «Ронкаллі» та охопила 15 номінацій.
Серед головних відзначень — Лізетт Оропеса, яка отримала нагороду за найкращу жіночу роль, виконавши партію Фелії в опері «Гамлет» на Зальцбурзькому фестивалі. У категорії найкращої чоловічої ролі переміг Ґеорг Ніґль за образ Некротцара в опері «Le Grand Macabre» у Віденській державній опері.

Серед інших переможців: Паоло Фантін і Клаус Брунс за сценографію до постановки «Колгосп тварин» у Віденській камерній опері; Петр Попелка як найкращий диригент за роботу над оперою «Шванда-волинщик» у театрі «Ан дер Він»; а також «Кандід» з відзнакою за найкращу оперету. Спеціальні нагороди вручили басу Ферруччо Фурланетто, тенору Хайме Арагалю, а також ансамблю сучасної музики Кланґфорум Відень.

Музей Соломії Крушельницької у Львові розпочав проєкт оцифровування архіву відомого львівського скрипаля і колекціонера Ярослава Грицая.

Архів Грицая налічує понад 6 тисяч одиниць: нотні видання, рідкісні світлини з автографами, музикознавча і педагогічна література, грамофонні платівки, концертні програми Львова 1920–1930-х років. У колекції представлені записи і публікації таких виконавців, як Любка Колесса, Ян Кубелик, Віллі Бурместер, Жак Тібо та інші. Метою проєкту є збереження музичної спадщини та відкриття доступу до неї для дослідників і широкої аудиторії.

Архів було передано музею родиною музиканта у 1991 році, і для нього створено окремий фонд. Колекція є цінною не лише через рідкісність матеріалів, а й завдяки тому, що вона формувалася професійним музикантом із добрим смаком та глибоким розумінням мистецтва.

Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду.

У Житомирі вперше прозвучить музика з балету Михайла Скорульського «Снігова Королева». Його прем’єрне виконання заплановане у рамках 10-ї Міжнародної хореографічної асамблеї імені Наталії Скорульської, яка відбудеться 9 листопада на сцені обласного музично-драматичного театру імені Івана Кочерги.

Після смерті композитора балет залишився незавершеним . Збережені нотні матеріали стали основою для сценічного втілення задуму митця.

Організатори прагнуть поєднати оригінальну музику з сучасною хореографією.

19-річний піаніст із Шанхаю Їфань Ву став переможцем 65-го Міжнародного конкурсу піаністів імені Ферруччо Бузоні, який відбувся в Больцано. Молодий музикант здобув головну премію в розмірі 30 тисяч євро та отримав одразу кілька спеціальних відзнак, серед яких Приз аудиторії та Приз Аліси Тартаротті .

Другу сходинку посів грузинський піаніст Сандро Небіерідзе, якому присудили 10 тисяч євро, третім став представник Кіпру Христос Фунтос, що отримав близько 5 тисяч євро. Окремі спеціальні нагороди дісталися також учасникам Чжунхуа Вею та Еліа Чечіно за інтерпретацію сучасної музики та творів самого Бузоні.

Для Їфаня Ву ця перемога стала черговим підтвердженням його зростаючого авторитету на міжнародній сцені. Раніше він уже тріумфував на конкурсах у Сінгапурі, Шеньжені та на Jacob Flier International Piano Competition.

У Лондоні сотні людей вийшли на протест біля Королівської опери через участь російської співачки Анни Нетребко в постановці «Тоски». Прем’єра запланована на 11 вересня, усі квитки вже розпродані, однак сама присутність артистки на сцені викликала хвилю обурення та публічних закликів скасувати її виступи.

Нетребко давно перебуває в центрі суперечок через свою позицію щодо війни та зв’язки з російською владою. У 2014 році вона перерахувала кошти на підтримку донецького театру, що контролювався бойовиками, і фотографувалася з прапором «Новоросії». У 2022-му Метрополітен-опера в Нью-Йорку розірвала з нею контракт після її відмови чітко відмежуватися від Володимира Путіна, хоча пізніше співачка повернулася на провідні європейські сцени.

Заклики до бойкоту її участі звучали й у Берліні та Римі, де петиції збирали десятки тисяч підписів, проте театри не пішли на скасування артистки.