Категорія: Новини

Берлінський філармонійний оркестр оголосив про проведення фестивалю електронної музики Strom – Festival for Electronic Music, який відбудеться 6–7 лютого 2026 року у філармонії Берліна. Подія проходитиме вже в третє, після успішних заходів 2020 та 2023 років і є частиною сезону 2025/26, присвяченого темі «Kontrovers!».

Програма охопить два концертні вечори, DJ-сети та мультимедійні інсталяції, що поєднають електронну сцену з академічним звучанням. Серед учасників — Alva Noto, Ben Klock & Fadi Mohem у спільному сеті, а також Fennesz із прем’єрою нової роботи у співпраці з композитором і диригентом Оскаром Йокелем та музикантами Берлінського філармонійного оркестру.

Київ офіційно отримав статус «Міста музики» ЮНЕСКО, приєднавшись до глобальної Мережі креативних міст. Про це повідомили 1 листопада на сайті організації. Столиця України стала частиною міжнародної спільноти, що об’єднує понад 350 міст світу, які розвивають культуру та креативні індустрії як стратегічний ресурс сталого розвитку.

Заявку на участь у програмі було підготовлено командою представників міської влади, освітніх і культурних установ, громадських організацій та музичної спільноти. Проєкт підтримали Міністерство культури та інформаційної політики України і Національна комісія у справах ЮНЕСКО. Київ подав концепцію розвитку музичного середовища, що включає збереження спадщини, підтримку сучасних митців і створення умов для міжнародного обміну.

Отриманий статус відкриває нові можливості для залучення інвестицій, партнерських програм і промоції української музики у світі. Київ стане учасником міжнародних проєктів мережі, що спрямовані на підтримку молодих музикантів, розвиток музичної освіти та інфраструктури.

З 14 до 29 жовтня у церкві Augustinerkirche в Цюриху проходить Zurich Music Festival 2025 — новий міжнародний форум, присвячений класичній музиці ХХ–ХХІ століть. Організатором виступає асоціація Verein CosmoKultur, заснована 2015 року, яка реалізує мистецькі проєкти у Швейцарії, Австрії та Німеччині, об’єднуючи композиторів і виконавців різних поколінь. Зокрема, ця асоціація виступила організатором фестивалю української музики «Im Spiegel» у Санкт-Ґаллені у 2022.

Цьогорічна тема фестивалю — «Verkannte Musik» («Недооцінена музика»), що зосереджена на творах, які рідко звучать на концертних сценах, але формують обличчя європейської культури останніх десятиліть. Програму відкриє опера «Amandante» українсько-нідерландського композитора Максима Шалигіна, створена за мотивами «Бенкету» Платона. Виконавці — ансамблі Nova Opera та Mriya Ensemble, піаніст Антоній Баришевський, диригент Міхеїл Менабде. Друга подія — концерт-присвята Гії Канчелі до його 90-річчя, у якому прозвучать твори In l’istesso tempo та цикл мініатюр для кларнета й фортепіано у виконанні Юліана Мілкіса, Ніколоза Рачвелі та камерного квартету з Тбілісі. Завершить фестиваль програма «Correspondances», що поєднає музику Баха, Арво Пярта та Шалигіна, яку представлять скрипаль Андрій Павлов і органіст Крістоф Шенфельдер.

Український вокальний ансамбль Alter Ratio представить у Німеччині та Нідерландах свій новий проєкт «Lux Aeterna. Revoice». Концерти відбудуться 28 жовтня у Берліні (Haus für Poesie, серія Vocations – open space) та 30–31 жовтня у Гаазі (фестиваль Classical NOW!).

Програма об’єднає сучасні твори українських композиторів — Максима Коломійця, Алли Загайкевич, Олексії Сук — з поезією Ії Киви, Катерини Калитко та Віктора Рекала.

Окрім концертів, заплановано також майстер-класи та дискусії про роль мистецтва у воєнний час.

22 жовтня у Львівському органному залі відбулася презентація книги «Музика в часи Великої війни. Хроніки Львівського органного залу», виданої у видавничому домі «Букрек». Автор — український музикознавець, доктор мистецтвознавства Юрій Чекан.

Видання присвячене діяльності Львівського органного залу в перший рік повномасштабної війни. У книзі зафіксовано основні події, концерти, мистецькі ініціативи, висловлювання учасників культурного процесу. До матеріалів додано світлини, архівні програми та QR-коди з відеозаписами виступів.

Автори ідеї — Іван Остапович і Тарас Демко. Редактори — Вікторія Антошевська та Діана Коломоєць. Фото- та відеоілюстрації підготував Арсеній Дісковський. Видання можна придбати на сайті видавництва «Букрек».

Американський піаніст Ерік Лу здобув першу премію на XIX Міжнародному конкурсі піаністів імені Фридерика Шопена у Варшаві. Після фіналу конкурсу, участь в якому взяли 84 музиканти з усього світу, журі на чолі з Гарріком Олссоном одностайно відзначило його технічну довершеність і глибину інтерпретації.

Переможець отримав золоту медаль і грошовий приз у 60 тисяч євро. Друге місце посів канадець Кевін Чен, третє — китаянка Ван Цзитун. У вирішальному турі Лу виконав «Полонез-фантазію» до мажор, op. 61, та Концерт фа мінор, op. 21.Конкурс, який проходить раз на п’ять років, залишається однією з найвпливовіших подій світового фортепіанного мистецтва.

Цьогорічна перемога Еріка Лу стала помітною сторінкою в історії американської виконавської школи, для якої це перший тріумф на конкурсі Шопена за понад півстоліття.

Американська композиторка та виконавиця Мередіт Монк отримала «Золотого лева за життєві досягнення» на 69-му Музичному бієнале у Венеції. Організатори фестивалю відзначили її як одну з найвпливовіших постатей сучасного музичного мистецтва, яка відкрила нові горизонти для людського голосу та перетворила його на засіб духовного і театрального висловлювання.

Мередіт Монк народилася 1942 року в Нью-Йорку й розпочала свій творчий шлях у 1960-х як представниця експериментальної сцени міста. У 1978 році вона заснувала вокальний ансамбль Meredith Monk & Vocal Ensemble, з яким створила низку проєктів, що поєднують музику, рух і візуальне мистецтво. Серед найвідоміших творів композиторки — «Dolmen Music» (1981) та опера «Атлас» (1991), які визначили її як піонерку у сфері мінімалізму та міждисциплінарного театру.

Церемонія вручення відбулася 20 жовтня у Венеції в межах фестивалю, що триває з 11 до 25 жовтня. У програмі бієнале також передбачено виступ самої Мередіт Монк — ретроспективний концерт, який охоплює понад шістдесят років її творчої діяльності й демонструє унікальний вплив мисткині на сучасну музику.