Категорія: Новини

У Києві триває друга едиція Kyiv Baroque Fest-2025 – міжнародного фестивалю, що презентує бароко як актуальний простір музичного мислення. Цьогорічна тема Take Five! зосереджена на п’ятьох композиторах, які формували європейську барокову традицію: Шютц, Гендель, Скарлатті, Бах та Березовський.

Фестиваль пропонує слухачам нові інтерпретації їхньої творчості та несподівані зіставлення стилів і культур.Упродовж дванадцяти днів відбуваються концерти, лекції, дискусії та прем’єри за участі провідних виконавців ранньої музики з Європи та України. До участі долучилися Андреас Шолль (Німеччина), ансамбль Festina Lente (Італія), Хосуе Мелендес Пелае (Мексика-Швейцарія), Хана Блажикова (Чехія), Марек Топоровський (Польща) та інші музиканти, відомі роботою у сфері історично поінформованого виконавства.

Події реалізовано у партнерстві з Національною філармонією України, Open Opera Ukraine та Національним будинком музики.Фестиваль також має виразний соціально-культурний вимір: цього року він співпрацює з інклюзивним українським брендом FREEki, у команді якого працюють люди з інвалідністю та представники спільнот, що зазвичай залишаються поза видимістю культурних індустрій.

Проєкт підтримують посольства та культурні інститути Франції, Німеччини, Італії, Бельгії, Польщі й Чехії.

Metropolitan Opera оголосила про постановку мюзиклу The Last Ship Стінга, прем’єру якого заплановано на 2026 рік. Проєкт включає оновлену версію твору, повернення Стінга до головної ролі та випуск розширеного альбому. Перед показом у Нью-Йорку мюзикл представлять у кількох європейських містах.

Рішення театру стало прикладом зміни репертуарної політики, орієнтованої на ширшу аудиторію та формат, що легше інтегрується в медійний простір. На цьому тлі в оперному середовищі посилюються дискусії щодо зменшення художнього ризику великих інституцій і переваги проєктів із прогнозованою увагою публіки.

Постановка The Last Ship розглядається як індикатор подальшого курсу Мету: чи здатен театр поєднати популярні жанри з вимогами оперної естетики та зберегти баланс між оновленням репертуару і підтримкою складних, високохудожніх творів.

US Orchestra представила альбом «За плечима», створений на основі традиційної музики закарпатського села Заднє Іршавського району. Реліз документує локальний інструментальний стиль та розширює доступ до регіональної музичної спадщини.

Запис здійснено у Києві у 2025 році. Альбом присвячено двом загиблим музикантам — Івану Кузьмінському, досліднику давньої української музики, та Миколі Ленку, виконавцю традиційного репертуару.

У роботі над релізом брали участь скрипальки Ярина Дронь і Наталка Івасюк та бубніст Андрій Левченко; звукозапис підготувала студія Kaska Records. Альбом доступний для прослуховування на Bandcamp і Spotify.

Фестиваль сучасної музики Klangwerkstatt Berlin 2025 розпочався у Берліні й триватиме до 16 листопада в Kunstquartier Bethanien. Цьогорічна програма зосереджена на новій академічній музиці та перформативних практиках, що досліджують слух як досвід присутності та взаємодії. Події проходять у Studio 1 і Studio 2 та охоплюють вечірні концерти, денну серію Tafelmusik у форматі камерного виконання зі спільним столом, а також окремі події для дітей і молоді.

Відкрив фестиваль виступ Trio Generator Berlin, у програмі якого звучав зокрема твір української композиторки Анни Корсун. Саме цей вечір задав тон програмі, де голос, тіло та інструмент розглядаються як єдина акустична система. Серед ключових подій — концерт «Look, Stranger, on this Island» 13 листопада з прем’єрами творів Петра Бакли та Макса Маррея, а також музикою Полін Оліверос і Дженніфер Волш, що пропонують слухачеві активну участь у формуванні звучання. Наступного дня, 14 листопада, прозвучить електронний проєкт «Massen electronic ID» Елоайн Ловіс Гюбнер, присвячений темі ідентичності в умовах цифрової мінливості. Денна серія Tafelmusic (10–13 листопада) у виконанні ансамблю JungeMusik Berlin відкриває неформальний простір для камерних новинок і спільного слухового досвіду.

Сімейна програма доповнює загальний акцент фестивалю на відкритість та взаємодію: 15 листопада відбудеться концерт «King kommt noch!» за участю дитячих хорів музичної школи району Фрідріхсгайн–Кройцберг, а 16 листопада прозвучить «Über Land und Meer» у виконанні Молодіжної оркестрової школи Берліна.Ці події підкреслюють, що фестиваль працює не лише з професійною сценою, а й із середовищем, де народжуються майбутні виконавці та слухачі.

Джерело

Національний комітет з присудження Премії імені Тараса Шевченка оприлюднив довгі списки, зокрема в номінаціях «Музичне мистецтво» та «Концертно-виконавське мистецтво» на 2026 рік. До першого туру допущено твори та проєкти, що представляють як академічну, так і сучасну українську музичну сцену.

Номінація «Музичне мистецтво»:
«Борітеся, поборете – вам Бог помагає…» (диригент Юрій Курач та композитор Олександр Тищенко);
альбом «Замордовані. Подзвін перший» гурту «Пиріг і Батіг;
хоровий концерт «Катарсис» та Симфонію №3 «Галина» Олексія Скрипника;
твір «Купайло» авторки та виконавиці Вікторії Чуркіної (Vikalira).

Номінація «Концертно-виконавське мистецтво»:
Концертно-виконавська діяльність проєкту «ТЕЛЬНЮК: Сестри» у 2020–2025 роках,
діяльність диригентки Юлії Ткач, художньої керівниці Академічного хору ім. П. Майбороди Українського радіо (за медіапроєкт «За крок до Перемоги», мистецькі цикли «Постаті» та «Зустріч епох», концертні програми та фондові записи)

У номінації «Кураторство» представлено Івана Остаповича та Тараса Демка, очільників Львівського органного залу, за кураторство великих мистецьких проєктів 2020-2025 р.: Ukrainian Live; Замовлення творів українським композиторам; менеджмент хору «Гомін»

Формування довгих списків є першим етапом конкурсної процедури. Попереду — визначення короткого списку та проведення публічних обговорень, за підсумками яких комітет ухвалить остаточне рішення щодо лауреатів. Оголошення переможців традиційно планується до Дня народження Тараса Шевченка у березні 2026 року.

Джерело

Оприлюднено нове історичне відкриття, яке може суттєво змінити уявлення про ранній етап розвитку західної музичної нотації. Американський дослідник і колекціонер Натан Рааб виявив один із найдавніших зразків нотного запису на пергаментному фрагменті IX століття. Цей фрагмент був частиною сакраментарію богослужбової книги до католицької меси і тривалий час зберігався без акценту на його музичній значущості.

За попередніми оцінками, манускрипт датують серединою — кінцем 800-х років. Якщо це буде підтверджено, фрагмент може виявитися старшим за низку ключових зразків раннього нотопису, зокрема за Лаонський градуал та Канторій із Санкт-Галлена, які досі вважалися базовими свідченнями становлення системи запису григоріанського співу. На думку Рааба, знайдений фрагмент є надзвичайно раннім свідченням переходу від усної традиції до письмової фіксації музики.

Джерело

З 6 по 8 листопада у Національній музичній академії України відбулися засідання етномузикологічної секції Дев’ятої Міжнародної науково-практичної конференції «Україна. Європа. Світ», що об’єднала дослідників, викладачів, виконавців та культурних менеджерів з України, Польщі, Литви, Румунії, Німеччини та США.

Центральною темою зустрічі стали сучасні підходи до вивчення традиційної музики та питання збереження нематеріальної спадщини в умовах глобальних соціокультурних змін.У межах семи засідань учасники обговорювали методології польових досліджень, трансформацію локальних традицій у міських середовищах, моделі роботи з архівними аудіозаписами та інтеграцію живого практичного співу в академічну підготовку. З доповідями виступили провідні науковці з різних країн: Ірина Клименко, Євген Єфремов, Ярема Павлів, Галина Пшенічкіна (Україна), Гіляна Джоржієва (США), Яуген Баришніков (Польща), Ґрета Петрушкевічєнє (Литва) та інші.

Конференція стала майданчиком для діалогу між різними науковими школами та поколіннями дослідників, підкресливши важливість комплексного підходу до вивчення традиційної музичної культури.

Джерело

Оркестр Ессенської філармонії скасував прем’єру нового скрипкового концерту італійської композиторки Клари Яннотти, написаного для німецької скрипальки Каролін Відманн. Твір мав прозвучати у межах фестивалю NOW! Festival у Ессені, однак рішення про скасування було ухвалене після внутрішнього голосування музикантів колективу.

За словами композиторки, близько 30 % оркестрантів відмовилися брати участь у виконанні, мотивуючи це складністю партитури та використанням незвичних звукових об’єктів, передбачених у партитурі. Яннотта також повідомила, що адміністрація оркестру висунула нові фінансові вимоги та інші умови, через які виконання стало неможливим, хоча, за її словами, ці пункти не були прописані в контракті.

Керівництво оркестру, зі свого боку, заявило, що композиторка відхилилася від початкових домовленостей, змінивши технічні параметри та часові рамки підготовки. Скрипалька Каролін Відманн у соціальних мережах висловила розчарування, зазначивши, що чекала на прем’єру з великим натхненням. У керівництві фестивалю наголосили, що це перший випадок за 15-річну історію NOW! Festival, коли запланована світова прем’єра була скасована.

Фестиваль Екс-ан-Прованс оголосив про призначення нового генерального директора. З 1 січня 2026 року цю посаду обійме американський режисер, сценограф і драматург Тед Гаффман, контракт якого розраховано на п’ять років.

Гаффман змінить П’єра Оді, який трагічно помер у травні 2025 року. До моменту офіційного призначення обов’язки керівника тимчасово виконував Бернар Фокруль, забезпечуючи стабільність і тяглість роботи одного з найпрестижніших європейських фестивалів.

Тед Гаффман має давній зв’язок із фестивалем: він уперше приїхав до Екс-ан-Провансу 2012 року як учасник академічної програми, а згодом здійснив тут п’ять постановок, зокрема нову інтерпретацію опери «Біллі Бадд» Бенджаміна Бріттена у співпраці з композитором Олівером Літом у 2025 році.

Розпочався новий сезон освітнього проєкту «Гід по класичній музиці. KharkivMusicFest. Сезон 2: Українська культурна спадщина», який реалізує Благодійний фонд громади Харкова «Толока» у співпраці з KharkivMusicFest.

Мета ініціативи — популяризація української академічної музики та її ключових постатей у форматі коротких відеоісторій.Новий сезон включає серію випусків, присвячених бароковій українській музиці, творчості Соломії Крушельницької, Бориса Лятошинського, Миколи Лисенка, постаті Гната Хоткевича, традиційним козацьким і слобожанським пісням, а також народним інструментам. Формат відео орієнтований на широку й передусім молодіжну аудиторію.

Медіапартнером проєкту виступає Українське радіо, яке забезпечує інформаційну підтримку та музичний контент. Організатори підкреслюють, що «Гід по класичній музиці» має не лише освітнє, а й культурозберігаюче значення, сприяючи збереженню та поширенню української музичної спадщини в умовах сучасних викликів.