Категорія: Новини

У програмі фестивалю цьогоріч — три концерти та одна спеціальна подія, які відбудуться у проміжку 19–21 березня. Тема цієї едиції фестивалю — мозаїка, позаяк сучасна українська музика формується різними авторами з різними ідеологіями та естетиками.

Перший концерт “Місця” (19 березня) присвячений впливу географії та місцевості на музичне мислення композиторів. У програмі твори Алли Загайкевич, Віктора Камінського, Івана Небесного, Остапа Мануляка та новий твір Анни Корсун. Виконавцями концерту будуть International Contemporary Ensemble.

Концерт “Люди” (20 березня) осмислює культурну різноманітність через різні національні спільноти України. На цьому концерті прозвучать твори Анни Гуріної, Алли Загайкевич, Ренати Сокачик, Йозефа Коффлера, Юлії Гомельської, Олександра Щетинського. Виконавці — Соломія Івахів (скрипка), Терін Кузьма (сопрано), Шон Стетсер (перкусія), Стівен Бек (фортепіано), Анна Шелест (фортепіано).

“Практики” — останній концерт фестивалю (21 березня), що пропонує твори Алли Загайкевич, Ігоря Завгороднього, Валентина Сильвестрова, Стефанії Туркевич, Бориса Логінова та Ганни Гаврилець у виконанні квартету The Rhythm Method.

Заключна подія фестивалю (21 березня) — імпровізація Усеїна Бекірова із джазовими музикантами Нью-Йорку.

Джерело — сайт фестивалю.

Поки симфонічний оркестр Белградської філармонії із диригентом Зубіном Метою був на гастролях в Індії, уряд Сербії призначив нового виконуючого обовʼязки директора установи — Бояна Суджича.

З лютого 2024 року у Філармонії триває криза із-за призначення директора, що супроводжується судовими процесами та страйками. Перед останнім призначенням уряд Сербії вів діалог із представниками Філармонії, які запевнили, що кандидатура Бояна суджича є неприйнятною для колективу. Суджич відомий своєю токсичністю по відношенню до колег, а також монополізацією посад, які він обіймав одночасно: головний диригент Симфонічного оркестру та директор музичного виробництва Радіо-телебачення Сербії, професор диригування та предмета «оркестр» на Факультеті музичного мистецтва, а також селектор фестивалю BEMUS у кількох каденціях. 

Наразі однією з основних причин протесту та головною вимогою музикантів є оголошення відкритого конкурсу на посаду директора Белградської філармонії. 

Джерело — фейсбук-сторінка Белградської філармонії.

Визначено лауреатку Премія імені Віктора Косенка 2025 року. Нею стала українська композиторка, піаністка, органістка та музично-громадська діячка Євгенія Марчук, саме її роботу журі визнало найкращою у номінації «музичні твори для дітей та юнацтва».

Марчук удостоєна премії за збірку п’єс для інструментальних ансамблів під назвою «Перевтілення». Комітет уважно розглянув усі заявлені твори й шляхом відкритого голосування обрав саме цей проєкт.

Премія імені Віктора Косенка має на меті підтримувати професійну композиторську творчість для дітей і юнацтва. Оргкомітет вже оголосив, що чекає нових заявок на 2026 рік.

У Бонні 5–7 грудня 2025 року відбувається фестиваль, присвячений 90-річчю Арво Пярта, Гії Канчелі та Леоніда Грабовського. Протягом трьох днів у Kirche St. Joseph та Dialograum Kreuzung an St. Helena прозвучали хорові, органні та камерні твори ювілярів. Відкривав програму 5 грудня ансамбль Alter Ratio, який представить Temnere Mortem Грабовського та добірку творів Пярта і Канчелі; у концерті брали участь також Якобус Гладзіва (орган), Вера Зеедорф і Артуро Португал (перкусія) та диригентка Ольга Приходько.

Основу програми 6 грудня склали камерні композиції Грабовського та Пярта у виконанні Ensemble Mosaik. До неї увійшли And It Will Be, Concerto misterioso, EQVIN, Kogda (Wann) та інші твори, а також Spiegel im Spiegel і Für Alina. Окремо заявлена транскрипція Грабовського за Стравінським Symphonies of Wind Instruments для баяна у виконанні Романа Юсипея.Фінальний концерт 7 грудня було присвячено камерним роботам Пярта та Канчелі, серед яких Fratres, Passacaglia, Time… and Again, Themes from the Songbook, Caris Mere й Exil. У програмі брали участь Ensemble Mosaik, Наталія Пшеничнікова та Роман Юсипей.

Фестиваль об’єднав три вечори, що представили ключові твори композиторів-ювілярів у виконанні українських та європейських музикантів.

Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти передало мистецьким ліцеям та закладам вищої мистецької освіти близько 300 примірників нової збірки «Барви Криму: обробки кримськотатарської народної музики для фортепіано». Видання створене у межах міжнародного проєкту Maqam громадською організацією «Світарта» у співпраці з Союзом общин литовських татар за підтримки Європейського Союзу в межах програми «Дім Європи».

Автор збірки, кримськотатарський композитор Джеміль Каріков представив у ній обробки народних пісень і інструментальних мелодій, адаптованих для навчального процесу та сценічного виконання. Матеріал розрахований на учнів і студентів спеціальності «Музичне мистецтво».

Проєкт спрямований на інтеграцію кримськотатарської музичної спадщини в українську мистецьку освіту та підтримку міжкультурного діалогу. Організатори наголошують, що передання збірки до навчальних закладів сприятиме популяризації традиційної культури кримських татар і забезпечить сталість її присутності в освітньому просторі України.

28–30 листопада 2025 року Львівська національна опера представить прем’єру балету «Мавка» на музику Вікторії Польової.

Вистава створена за мотивами драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки. Балет внесено до репертуару театру як нову сценічну постановку на основі української літературної класики.Хореографом-постановником виступає Артем Шошин. Режисер і автор лібрето — генеральний директор-художній керівник театру Василь Вовкун. Диригент — Юрій Бервецький. Сценографію та світлове рішення розробив литовський художник Арвідас Буйнаускас. До виконання залучені артисти балетної трупи та оркестру Львівської національної опери.

Галину Григоренко звільнено з посади першої заступниці міністра культури та інформаційної політики України. Відповідне рішення уряд ухвалив 28 листопада 2025 року.

Григоренко обіймала цю посаду з листопада 2024 року, а до того майже рік виконувала обов’язки першої заступниці.

До переходу в Міністерство культури Галина Григоренко працювала директоркою Українського інституту музики, театру і хореографії при НАКККіМ. Також вона активно співпрацювала з незалежною мистецькою ініціативою Open Opera Ukraine, яка займається просуванням старої музики. Там вона відповідала за розвиток проєктів та стратегічне планування. Її діяльність сприяла налагодженню діалогу між державними інституціями та культурною спільнотою.Звільнення Григоренко може вплинути на динаміку реалізації культурної політики, зокрема в напрямах підтримки незалежного мистецтва, збереження спадщини й розвитку культурних інституцій. Її досвід і позиція були важливим чинником у формуванні стратегічного курсу міністерства.

Місто Дюссельдорф представило архітектурну концепцію нового Оперного театру, яку розробила норвезька студія Snøhetta. Проєкт передбачає будівлю на трикутній ділянці в центральній частині міста з відкритим «прохідним» першим поверхом, що формує публічний простір і водночас забезпечує природний рух пішохідних потоків. Архітектори надихалися формами, створеними ерозією та течією Рейну, тому об’єм споруди має асиметричну, «ландшафтну» пластику.

Фасад театру буде виконано з натурального каменю з різним ступенем обробки, від грубої текстури до відполірованої поверхні, що створює ефект геологічних шарів. Великі вікна позначатимуть ключові внутрішні простори — фойє, бар, репетиційні та концертні зали. На покрівлях заплановані озеленені тераси та сонячні панелі, які допоможуть будівлі виробляти власну енергію й підтримувати міське біорізноманіття.

У комплексі, окрім основної оперної сцени, буде розміщено міську музичну бібліотеку та музичну школу імені Клари Шуман, що перетворить театр на багатофункціональний культурно-освітній центр.

Більше тут.

Lucerne Festival оголосив, що піаніст Вікінгур Оулавссон стане куратором нової весняної програми Lucerne Festival Pulse, перший випуск якої відбудеться у травні 2026 року. Ініціатива покликана розширити формат фестивалю та створити окремий простір для міждисциплінарних проєктів, де музика поєднуватиметься з актуальними художніми практиками та новими формами взаємодії зі слухачем.
Перший Pulse проходитиме під темою «Time and Space» з 8 по 17 травня 2026 року. Відкриття заплановане у церкві Святого Пія у Меггені, де Оулавссон виконає «Гольдберґ-варіації» Й. С. Баха у супроводі світлової інсталяції художника Олафура Еліассона.

У програмі Pulse також заявлено участь провідних міжнародних колективів і виконавців, серед яких Mahler Chamber Orchestra, MDR Radio Choir, Danish String Quartet, а також композитор і диригент Томас Адес, диригентка Елім Чан та скрипалька Патриція Копачинська. Вони представлять сольні, камерні та оркестрові проєкти, створені спеціально для нового формату фестивалю.

Більше тут.

Оголошено номінантів у класичних категоріях премії Grammy 2026, церемонія вручення якої запланована на 1 лютого в Лос-Анджелесі. До переліку увійшли провідні інструменталісти та оркестри світової сцени: віолончеліст Йо-Йо Ма, піаністка Юйя Ван, скрипаль Кертіс Стюарт, а також Boston Symphony Orchestra під орудою Андріса Нельсонса, The Philadelphia Orchestra з Янніком Незе-Сегеном, і San Francisco Symphony під керівництвом Еса-Пекки Салонена. Номіновано також низку сучасних камерних проєктів і ансамблів, що працюють із розширеним акустичним і електронним звучанням.

У категорії «Найкраще оркестрове виконання» висунуто записи масштабних симфонічних композицій: «Турангаліли» Олів’є Мессіана (Boston Symphony Orchestra, дир. Андріс Нельсонс), Симфонії у трьох частинах Ігоря Стравінського (San Francisco Symphony, дир. Еса-Пекка Салонен), «Болеро» Моріса Равеля (Simón Bolívar Symphony Orchestra of Venezuela, дир. Густаво Дудамель), а також програму з творів Семуела Колеріджа-Тейлора. Окрему увагу в камерних номінаціях отримали Neave Trio та Third Coast Percussion.