1. Vessel. Punish, Honey
Сучасний британський музикант. Жанри: індастріал, техно і електроніка. Так, принаймні, написано в Вікіпедії. Насправді, звісно, тут не про це, а про особливий стан, — я б його описав як поєднання люті, втоми та розгубленості. Не зважаючи на певну грубість звучання, це дуже вишукана і розумна музика.
2. This Heat. This Heat
Напевно, мій найулюбленіший альбом періоду експериментального року. Британська група.
3. Ground Zero. Revolutionary Pekinese Opera
Видатний альбом експериментальної японської музики. Мультижанровий, як я люблю. Тут є серйозна інтеграція акустичних інструментів, низьких жанрів, побутових звуків, нойзу і деконструкції.
4. Laurence Crane. Sound of Horse
Серед сучасної класичної музики я більше всього люблю тих, хто працює з приємними звучаннями, але не страждають зайвим пафосом і зайвою сентиментальністю. Лоренс Крейн в цьому ряді — один з найкращих.
5. Mr. Oizo. The Church
Француз Кантен Дюпьйо, який пише музику під псевдонімом Мес’є Уазо, — однаково відомий і як композитор, і як кінорежисер, — унікальне поєднання. Його музика, строго кажучи, є танцювальною, але при цьому вона дуже специфічна, сповнена гумором і абсурдом.
6. Pan Sonic. Kulma
Експериментальний фінський музичний гурт. Цей альбом — приклад роботи з артефактами електроакустичного звучання — тобто це буквально звуки, які виникають, коли ти вмикаєш-вимикаєш кабелі в комбопідсилювач, або робиш якісь інші технічні дії. З цього всього фіни зробили дуже приємну музику.
7. Carl Nielsen. Symphony №1
Мені дуже подобається період втрати цілісності музичної мови кінця XIX–початку XX століття. Серед них особливо виділяється для мене данець Карл Нільсен. Він любить Моцарта і загалом класицизм, але він же і відчуває подих нового часу. Виходить дуже цікавий гібрид.
8. Franz Liszt. Toccata, S.197a (у виконанні Gianluca Cascioli)
Ще один приклад вмираючої спільної мови кінця романтичної епохи. Але тут, у порівнянні з Нільсеном, менше наївності і більше розуміння тотального… серйозного майбутнього, яке насувається.
9. Coil. The Ape Of Naples
Це, напевно, найдушевніший і найдоступніший альбом із згаданих в цій підбірці. Але все ж це не дженерік попса і не компромісна боягузлива музика. Це вишукані, добре підібрані музичні рішення.
10. Zdeněk Fibich. Poem
А ось це вже попса, тут я не приховую свою сентиментальну сторону. Вивертайте свою душу назовні разом зі мною, будь ласка!