1. Ludwig van Beethoven – Piano Concerto No. 4 in G Major, Op. 58: II. Andante
Музики багато. Цікавої, виразної, гарної та дуже гарної. А є музика, яка говорить про найважливіше та найболючіше.
2. Franz Schubert – Piano Sonata No. 20 in A Major, D. 959: II. Andantino
Кожний раз, коли я хочу увімкнути цей запис, я мимоволі питаю себе: чи маю я право зараз це переслухати? Чи дійсно мій внутрішній стан тотожний цій музиці настільки, що, прослуховуючи, я повністю ставатиму її співучасником? Це виконання я слухаю дуже рідко. Але самЕ існування цього запису робить мене менш самотнім, адже я знаю, що в моменти відчаю мені є що згадати.
3. Ludwig van Beethoven – Egmont, Op. 84: Overture
Якщо ми чесні з собою, то завжди шукатимемо того, чого нам бракує. Воля і сила. Від витримки першої ноти до крику труб у фіналі. Тільки так це і повинно бути.
4. Johann Sebastian Bach – Violin Sonata No. 1 in G Minor, BWV 1001: II. Fuga
Не зважаючи на те, чим я займаюсь, що я повинен «вчити» та робити, які проблеми повинен вирішувати, – я завжди знаходжу час, який можу присвятити моєму шляху з Бахом. Це виконання скрипкового Баха – найживіше з усіх, що я колись чув. І не заважає ані незвична інтонація, ані стилістика.
5. Ludwig van Beethoven – Violin Sonata No. 10 in G Major, Op. 96: II. Adagio espressivo
Є твори і виконання, які можна описати декількома словами : «…, добре нам тут бути».
6. Johann Sebastian Bach – Goldberg Variations
З усією впевненістю запевняю, що перша тема Гольдберг варіацій — це найсумніша мелодія в світі. А перший запис виконання Гульдом цього циклу не зрівняти з його останніми студійними записами.
7. Anton Bruckner – Symphony No. 9 in D Minor
«He was, in fact, not a musician but a mystic, in the line of men like Meister Eckart and Jakob Böhme. Is it surprising that he walked the earth like a stranger, a man for whom the world in itself held no interest, had no meaning?» Це рядки Фуртвенглера про Брукнера. Справжній музикант не може не бути містиком.
8. Franz Schubert – Winterreise: Der Leiermann
Життя змушує так навіжено і скажено нестись та метушитися, що інколи заціпеніння стає найдорожчими хвилинами.
9. Antonin Dvořák – 8 Humoresques, Op. 101, No. 7: Poco lento e grazioso
Крайслер з першого звуку бере в теплі обійми моє серце. Якби не Крайслер, Сіґеті, Енеску, Тібо та ще небагато скрипкових прізвищ з минулого століття — можливо, я ніколи б не зрозумів, що треба шукати в музиці та скрипці.
10. Franz Schubert – Ave Maria, Op. 52 No. 6
Ми навчились бездоганно долати всі технічні труднощі виконання. Ми знаємо, в якій таверні обідав композитор в період написання твору та який волос мали смички тієї доби. Але чому ми перестали грати подвійні ноти як два голоси?
0. Johann Sebastian Bach – Matthäus-Passion, BWV 244
Життя мінливе. Можуть відібрати скрипку. Можуть лишити можливості диригувати. Але ніхто ніколи не зможе лишити любові до музики. І якби мені cказали, що кудись далеко і назавжди можна взяти з собою тільки один музичний твір – безумовно, це був би Matthäus-Passion.